Проведена комплексная оценка компонентов метаболического синдрома у 122 больных, страдающих воспалительными заболеваниями пародонта. Установлено, что отдельные компоненты метаболического синдрома выявляются в различных сочетаниях практически у всех больных с воспалительно-деструктивным прогрессом в пародонте. Проведено сопоставление показателей липидного и углеводного обменов с тяжестью и клиническим течением гингивитов и генерализованного пародонтита. Отмечена высокая взаимосвязь клинических проявлений генерализованного пародонтита от количества компонентов метаболического синдрома и их сочетаний.

Ключ. слова: генерализованный пародонтит, система интерферона, клеточные факторы иммунитета, индуктор интерферона, циклоферон
Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-52

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведена комплексная оценка структуры и особенностей клинического течения заболеваний пародонта у 129 больных, имеющих те или иные компоненты метаболического синдрома. Установлено, что компоненты метаболического синдрома влияют по разному на структуру и клиническое течение заболеваний пародонта. Частота выявления и тяжесть клинического проявления генерализованного пародонтита у инсулинорезистентных больных значительно увеличивается относительно лиц имеющих другие компоненты метаболического синдрома.

Результати проведеного дослідження дозволили надати розгорнуту характеристику дисбалансу між процесами ремоделювання і резорбції кісткової тканини у хворих на генералізований пародонтит, виявити загальні закономірності патофізіологічних змін залежно від індексу активності остеопорозу в кісткових структурах пародонта. Встановлено, що формування малоактивних вогнищ остеопорозу відбувається в основному на тлі негативного балансу кальцієвого обміну; середньої активності - достовірними і значними порушеннями процесів кальцієво-фосфорного обміну й оксипроліну на тлі деякого уповільнення процесів формування кісткової тканини (помірне зниження рівня остеокальцину); активних вогнищ плямистого остеопорозу - значними порушеннями динамічної рівноваги між процесами резорбції (виражене збільшення екскреції кальцію, фосфору, параметрів оксипроліну) і формування кісткової тканини (різке зниження змісту в крові остеокальцину і лужної фосфатази).

Проведено дослідження на 69-ти хворих на генералізований пародонтит, одержано нові дані про біоценотичний взаємозв'язок у мікробному суспільстві пародонтальної пазухи. У розрахунку кількісної оцінки мікробіозу пародонтальної еконіші розроблено оригінальну методику лікування захворювань у два етапи. На першому етапі здійснюється стандартна комплексна терапія, що передбачає використання антибіотика широкого спектра дії амоксиклава і імуномодулятора - поліоксидонія; на другому - після закінчення лікування, пробіотиків (лактобактерин і біфідумбактерин). Апробація за клінічних умов запропонованого способу лікування виявила ряд його переваг: у короткий термін досягалася не тільки елімінація збудників захворювання, але і стійка ремісія патологічного процесу в пародонті, за рахунок зниження числа рецидивів запальної реакції у навколозубних тканинах у віддалений термін.

Проведено комплексное изучение показателей межклеточной молекулы адгезии sICAM-1, свободного и белковосвязанного оксипролина у 42-х больных с хроническим течением катарального гингивита и 21-го больного с начальной степенью генерализованного пародонтита (ГП). Установлено, что концентрация sICAM-1 в сыворотке крови больных воспалительными заболеваниями пародонта в интервале от 288,7 до 327,4 нг/мл свидетельствует об уровне генерализации воспалительного процесса. Снижение белковосвязанного оксипролина с одновременным повышением содержания свободного оксипролина указывает на деструктивный процесс в пародонте. Уровни концентрации в сыворотке крови межклеточной молекулы адгезии sICAM-1 и содержания свободного и белковосвязанного оксипролина позволяют прогнозировать переход хронического генерализованного гингивита в ГП.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-3

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-2

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж23287 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.9-5

Рубрики:

Пародонтоз (амфодонтоз, альвеолярна піорея)

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты клинических и иммунологических исследований, полученных в процессе комплексного лечения обострившегося генерализованного пародонтита с использованием различных интерфероногенных препаратов. Установлено, что оптимизация базисной терапии достигается комбинированным применением циклоферона и реаферона, а также реаферона и полиоксидония. Отмечено, что редукция клинических признаков болезни, при использовании разработанных схем иммуномодулирующей терапии в комплексном лечении у больных обострившимся генерализованным пародонтитом, наступает раньше и достигается более чем у 92 % пациентов, а в последующем клинико-рентгенологическая стабилизация состояния тканей пародонта выявлена не меньше чем у 87,5 % пациентов.

У 139 больных воспалительными заболеваниями пародонта различной степени тяжести изучена возможность использования уровней содержания межклеточной молекулы адгезии sICAM-1 в сыворотке крови для мониторинга воспалительного процесса в пародонтальных тканях и состояния гуморального и клеточного звена иммунитета. Зафиксировано, что концентрация sICAM-1 свыше 300 нг/мл свидетельствует о генерации воспалительного процесса; более 450 нг/мл - указывает на резкое прогрессирование воспалительно-деструктивных явлений в структурах пародонтального комплекса. Представлены данные, подтверждающие возможность проведения интегральной оценки состояния функционирования гуморального и клеточного звеньев иммунитета по уровню содержания sICAM-1 в сыворотке крови больных генерализованным гингивитом и генерализованным пародонтитом. Установлено, что тест содержания sICAM-1 является высокочувствительным и весьма информативным при оценке клинического статуса воспалительно-деструктивного процесса в пародонте и изменений в клеточном и гуморальном звеньях иммунитета у больных воспалительными заболеваниями пародонта.

З метою обгрунтування вибору імунокоригуючих засобів, що використовуються в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту (ГП), проведено клініко-лабораторну оцінку результатів терапевтичних втручань у 139 пацієнтів. Встановлено, що включення в комплексну терапію хронічного ГП препарату з класу рекомбінантних цитокінів циклоферону (парентерально) і поліоксидонію (використовуваного як монотерапія або у поєднанні з циклофероном) у пацієнтів з прогресуючим ГП забезпечує швидку позитивну динаміку клінічних показників, призводить до стійкого одужання і до нормалізації імунних розладів. Терміни лікування скорочуються на 3 - 4 відвідини, клініко-рентгенологічна стабілізація спостерігається у більше ніж 90 % пролікованих хворих. Показано, що лабораторний тест для визначення рівня вмісту міжклітинної молекули адгезії sICAM-1 в сироватці крові є високочутливим і високоінформативним методом для оцінки й прогнозування ефективності імунокоригуючих препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обстежено 56 осіб віком від 35 до 52 років, які поступили в стоматологічну клініку для внутрішньокісткової дентальної імплантації, серед них 22 практично здорових людини і 34 хворих на генералізований пародонтит. Проведені в передопераційному періоді клінічні, біохімічні та імунологічні дослідження дозволили встановити, що ініціаторами виникнення в ясенних тканинах неактивного запального процесу є порушення з боку функціонування цитокінової системи, активного - погіршення оксидантного, антиоксидантного потенціалу сироватки крові та імунологічного статусу. Вперше показано, що стандартні хірургічні втручання, які застосовуються при установці імплантатів, можуть сприяти у пацієнтів формуванню або подальшому поглибленню негативних імунних і антиоксидантних ефектів. На 2-у добу після проведення внутрішньокісткової дентальної імплантації у прооперованих відзначені більш виражені зміни параметрів про- та протизапальних цитокінів, підвищення активності процесів перекисного окиснення ліпідів на фоні зниження антиоксидантної активності крові. Виявлені порушення після операції носили односпрямований характер, але виявилися більш вираженими під час виникнення активних запальних ускладнень у зоні рани, ніж при малоактивних проявах періімплантиту.

Комплексное клинико-лабораторное и денситометрическое обследование 84 больных воспалительно-деструктивными заболеваниями челюстно-лицевой области выявило вариабельность потери минеральной плотности костной ткани альвеолярных отростков при данной патологии. Установлено, что степень потери костной плотности закономерно увеличивается у пациентов с фоновыми болезнями эндокринной системы, при гормональных нарушениях и у лиц, леченных гормональной кортикостероидной терапией. Так, если у пациентов с воспалительно-деструктивными заболеваниями в челюстно-лицевой области, не имеющих другой хронической патологии, возникает в альвеолярной кости остеопения у 28,6 % и остеопороз у 71,4 % случаев, то при ее наличии максимальное снижение минеральной плотности костной ткани (остеопороз) регистрируется у 100 % исследуемых. Исследование особенностей кальций-фосфорного обмена и костного метаболизма показало, что возникновение локальной остеопении обусловлено в основном наличием у больных гипокальциемии и фосфороуремии; локального остеопороза - значительными нарушениями кальций - фосфорного обмена и некоторым снижением в сыворотке крови уровней маркеров костеобразования. Отмечена связь активных очагов комбинированного локального и системного остеопороза с увеличением экскреции кальция и фосфора с мочой и разобщением маркеров резорбции и костеобразования.

В результате проведенных клинико-лабораторных обследований 34 больных генерализованным пародонтитом в фазе длительной ремиссии выявлено умеренное повышение в сыворотке крови провоспалительных (ФНО-alpha, ИЛ-1beta и ИЛ-6) цитокинов с достоверным снижением противовоспалительного ИЛ-4 и некоторое увеличение концентрации средних молекул только у пациентов с неактивным воспалительным процессом в пародонте. При отсутствии воспалительной реакции в тканях пародонтального комплекса отмечено устойчивое соотношении между про- и противовоспалительными цитокинами на более высоком уровне функционирования цитокиновой системы. Установлено, что стандартная внутрикостная дентальная имплантация, проводимая у больных генерализованным пародонтитом, способствует дальнейшему формированию более значимого вторичного иммунодефицитного состояния и создает патогенетические предпосылки для возникновения синдрома эндогенной интоксикации. Нарастание иммунологических расстройств на фоне эндогенной интоксикации после оперативных вмешательств по поводу дентальной имплантации, является ведущим звеном возникновения активных воспалительных осложнений в раневой зоне.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р668.62 + Р665.633.040-1

Рубрики:

Зубне протезування і протези

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати порівняльного вивчення ефективності застосування розподільних мембран з полімолочної кислоти (ПМК) й колагену під час проведення спрямованої регенерації кісткової тканини (КТ) у 22 хворих на періімплантит. Мета дослідження - проведення порівняльної клініко-рентгенологічної ефективності використання мембран з ПМК і колагенових мембран для усунення кісткових дефектів альвеолярної кістки у хворих на періімплантит за клінічних умов. Виявлено, що залежно від використаного типу мембран приріст КТ перебігає не однаково. Хірургічне втручання під час лікування періімплантиту з використанням остеоіндуктивного засобу "Bio-Oss" і мембран з ПМК дозволяє досягти повного відновлення кістки в ділянці кісткових дефектів у 90,9 % хворих проти 63,63 % випадків застосування мембран з колагену. Таким чином, відновлення кістки в ділянці кісткових дефектів при періімплантитах досягається більш повноцінно під час застосування мембран з ПМК, ніж під час застосування мембран з колагену.